ІНТЕРВ'Ю З ПАТРІСІЄЮ ХАНТ FRSA, КОЛИШНІМ ПРЕЗИДЕНТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПСИХОТЕРАПІЇ
Напередодні спільного симпозіуму УСП та ЄАП «Етичні виклики для психотерапевтів у нашому мінливому світі» публікуємо інтерв’ю з президентом Європейської Асоціації психотерапії Патрицією Хант FRSA. Під час спілкування з українськими журналістами пані Патриція розповіла про діяльність ЄАП в кризові часи, співпрацю з українськими колегами та виклики, що постають перед психотерапевтами.
Пані Патриціє, давайте поговоримо про випробування, які принесли декілька останніх років всім нам, та прозміни. Пандемія, коронавірус, суттєві економічні зміни, нарешті, війна, природні катастрофи, все більш очевидний у повсякденні вплив людини на природу… Цей перелік можна продовжувати. Чи змінились запити до психотерапевтів у зв’язку із цим? І сама робота психотерапевта?
Вимоги до психотерапевтів зросли під час пандемії та коронавірусу. Це було пов'язано з тим, що у багатьох людей виникли ментальні проблеми через неможливість вести звичний спосіб життя, а також через те, що вони були змушені весь час перебувати в своїх домівках. Професійна психотерапія чудово відреагувала на цей виклик, і я дуже пишаюся психотерапевтами ЄАП за роботу під час пандемії.
ЄАП провела опитування європейських психотерапевтів, щоб з'ясувати, як вони виконували свою роботу під час пандемії. Майже всі психотерапевти повідомили, що вони змінили свій спосіб роботи з терапії віч-на-віч на онлайн-терапію. Вони повідомили, що пішли на ці зміни для того, щоб мати можливість допомагати людям, які потребують допомоги по всій Європі під час пандемії. Їм довелося навчитися ефективно проводити психотерапію онлайн, і ЄАП надала їм допомогу та підтримку за допомогою інструкцій, матеріалів та порад, доступних на нашому веб-сайті.
Психотерапевти повідомили, що навчилися ефективно проводити психотерапію онлайн. Вони також сказали, що коли пандемія закінчиться, вони будуть пропонувати як особисту, так і онлайн-психотерапію. Отже, ця зміна є значною і довготривалою.
Попит на психотерапевтів збільшився під впливом зростання вартості життя, що спричиняє проблеми з психічним здоров'ям.Попит на психотерапевтів збільшився і через вплив кліматичної кризи, що викликає кліматичну тривогу.Попит на психотерапевтів збільшився через вплив війни, котра є чинником екзистенціального страху, глибокої невпевненості та тривоги.
Розв’язання війни на європейському континенті у 21 ст. – це те, що неможливо уявити, перебуваючи в здоровому глузді. І хоча ми можемо перебувати за тисячу кілометрів один від одного, але інформаційні технології роблять нас дуже близькими. Тому війна – це потрясіння, яке не може не позначитися на кожному з нас. «Нас» - це взагалі про всіх європейців. За деякими дослідженнями соціологи фіксують присутність у суспільстві таких почуттів, як невпевненість, солідарність, співпереживання, роздратування. Але соціологи – це не психологи. Які зміни або тенденції прикметні для вас?
Психотерапевти також спостерігали реакції невизначеності, та співпереживання українцям. Серед інших речей, які ми спостерігали, – надзвичайні акти доброти. Як приклад, кількість людей, які відкрили свої домівки сім'ям, що були змушені покинути країну заради власної безпеки. Також дивовижно, як швидко законодавство інших країн було змінено, щоб соціальні виплати та освіта стали доступними для українців, які живуть в цих країнах. Це дуже відрізняється від ставлення до вихідців з Іраку, Сирії та інших країн.
Ми також спостерігаємо страх, що світовий порядок зруйнується, і що сам факт того, що вторгнення в Україну взагалі могло відбутися, викликає страх.
Для багатьох дослідників медійного простору вже за декілька тижнів після початку російського широкомасштабного вторгнення стала очевидною теза «Україна виграє інформаційну війну». На вашу думку, з психологічної точки зору, в чому причина перемоги української історії (story)?
Я думаю, що з психологічної та психотерапевтичної точки зору, перемога української історії полягає в тому, що вторгнення у вашу країну є абсолютно неправильним, і ви не збираєтесь дозволити себе знищити. Ваша країна зазнала абсолютно неспровокованого вторгнення; і ви відповіли на це вторгнення мужньо, з гідністю і з вірою в те, що це несправедливе вторгнення не може бути тим, що переможе.
Це резонує з найглибшими прагненнями людства. Ми не хочемо, щоб зло перемогло. Ми не хочемо, щоб перемогла несправедливість. Ми хочемо, щоб добро було сильнішим за зло. Ми хочемо, щоб закінчилася війна і настав мир.
Тож шлях, якимукраїнці відстоюють найвищі принципи людяності – добро, справедливість і мир – це історія, яку всі хочуть почути.
Україна – це Київська Русь. Князь Київський Ярослав Мудрий відомий своєю діпломатією був сповнений прагнення зміцнити положення Київської Русі у Європі, та сприяв одруженню своїх дітей з королівськими династіями Старого Світу. Усі його діти одружилися з членами правлячих сімей континенту:старший син Ілля – з дочкою датського та англійського короля Кнута; другий син Ізяслав – з донькою правителя Польщі Казимира Гертрудою; Святослав – з онукою німецького цісаря Генріха II; Всеволод – з візантійською принцесою Марією; п'ятийсинІгор – зпринцесоюзНімеччиниКунігундою. Чотиридоньки(Єлизавета, Анастасія, Анна і Агата) стали королевами чотирьох країн: Норвегії, Словаччини, Франції та Англії. На війні, на інформаційній війні, українців намагаються позбавити перед усім не європейського майбутнього, а її європейського минулого, її першості, її приналежності. Як ви вважаєте, що буде найкращим запобіжником цьому?
Я багато дізналась про українську історію, коли готувалась до Симпозіуму, що відбудеться в п'ятницю 24 лютого 2023 року. Я дізналась про незалежність України як Київської Русі, а також про історію України до того, як Росія почала існувати. Я дізналася, наскільки українці пишаються цією історією.
Команди журналістів по всьому світу висвітлюють історію війни в Україні щодня. Я рекомендую вам говорити з ними про історію України якомога більше.Розповідайте історію вашої країни так, щоб вони могли її зрозуміти.Не робіть її надто ускладненою, але наголошуйте на найважливіших історичних фактах здобуття незалежності вашої країни, розробіть наратив про українську горду історію, який може бути зрозумілим для тих, хто не знає вашої історії.
В одному з інтерв’ю ви розповідали, що на ваше рішення бути психологом вплинула трагедія на Гіллсборо. Якщо це можливо та зручно для вас, чи могли б ви поміркувати зараз, які наслідки буде мати те, що багато-багато-багато людей дізнаються сьогодні про трагедії та драми в Україні – зі ЗМІ, або безпосередньо від українців. Тобто дуже часто контактують з болем та стражданнями, але й одночасно з героїзмом, з гуртуванням та надзвичайною впевненістю у правоті, у перемозі? Чи може це сприяти чомусь новому або розвитку чогось у суспільстві (не безпосередньо в Україні, а наприклад, у Франції, у Італії, Чехії, Великобританії…)?
Моя перша робота в якості психотерапевта після катастрофи в Гіллсборо навчила мене, що з травмою потрібно працювати, коли вона трапилась з вами, ви повинні пережити її, а не ігнорувати або вдавати, що цього не відбувається. Це важко зробити, але коли ви будете здатні це зробити і працювати з травмою, ви знайдете способи вирішити її, і коли ви виростете з неї, ви станете сильнішими і стійкішими.
Це ресурс надії для народу України.Ви, як нація, переживаєте жахливу травму, ви мужньо працюєте з нею, і ви зможете вирости з неї сильнішими і стійкішими як нація.
Яким чином ЄАП підтримує українську спільноту? Які цілі ви ставили для себе рік тому і чого вдалось досягти? На вашу думку, які виклики для Європейської асоціації психотерапевтів постали і ще постануть?
Рік тому ЄАП відсвяткувала своє 30-річчя, провівши конгрес у Відні та за участю онлайн-делегатів. Моєю метою як голови конгресу та президента ЄАП було проведення дводенного конгресу на високому рівні, котрий би став для психотерапевтів фундаментальним моментом для роздумів про те, який внесок ми можемо зробити в наш світ. Конгрес називався "Надія психотерапії для нашого світу, що знаходиться під загрозою зникнення", і завдяки видатним доповідачам та нашій спільній роботі в групах ми відкрили для себе шляхи, за допомогою яких ми можемо зберегти надію для нашого світу. Відеозаписи з Конгресу були переглянуті більше 7 000 разів!
ЄАП підтримує українську спільноту через Українську спілку психотерапевтів (The Ukrainian Umbrella Association for Psychotherapy (UUP), яка є національною організацією, що видає сертифікати ЄАП. З осені 2022 року я та троє моїх колег з Виконавчого комітету ЄАП регулярно зустрічалися зі стафом УСП. Ми запитували наших українських колег, якої підтримки вони очікують від нас у цей жахливий час війни, і вони відповіли, що хочуть провести серію симпозіумів з етики, і хотіли б, щоб ЄАП стала партнером у цій справі. Так ми почали нашу спільну роботу з підготовки першого симпозіуму з етики. Наші українські колеги сказали нам, що вони дуже цінують цю підтримку з боку ЄАП і дуже цінують наші регулярні зустрічі.
Ми сподіваємося, що симпозіум вшанує минуле, теперішнє та майбутнє України, а також допоможе сформувати культуру та етику України на благо у майбутньому.
Yorumlar